Група Лопушної-Сивулі та хребти, що з нею межують
Група вершин, розташована на південний схід від Осмолоди, обмежена долинами річок Лімниця (з притоками Бистрик і Кузьменець) - на заході і півночі, та Бистриця Солотвинська (Жовта) - на сході. Протяжність лінії хребта г.Висока до г.Сивуля - 10 км. Вершини - покриті розсипами каміння. Хребти групи - порослі жерепом, особливо - ділянка хребта з-під Боревчини до Лопушної-Сивулі. Вигідним місцем для ночівель на хребті є полонина Погар (інша назва - Боревка, невірна назва - перевал Франка).
Основна лінія хребта цієї групи фіксується наступними (напрям з півночі на південний схід) верхами і полонинами:
Висока 1803,5 - Ігровище 1804,3 - пол.Погар 1344 - відріг г.Боревка - п.1701 - г.Лопушна1782 - г.Лопушна-Сивуля 1836 - г.Сивуля 1818,5.
Хребет має продовження і відгалуження:
від г.Висока на північний захід - хребет Матагів, який спускається через пол.Соферу до Осмолоди, на північний схід і далі - на північ через г.Середня (Погорілець) 1638,7, Горшня Заплата 1503,2, Пасічний 1482, скиди якого спускаються в долину Лімниці від Підлютого до Гриньківа,
від г.Боревка - на північний схід - відріг до устя потоку Боревчик в Бистрик
від г.Сивуля на північний схід через г.Менчул 1439,6 до потоку Лопушна в Бистрицю Солотвинську
від г.Сивуля на південь через полонину Бистру на полонину Рущина 1425, до старого польсько-чехословацького кордону.
Короткою ділянкою старого польсько-чехословацького кордону від полонини Рущини в західному напрямку можна перейти на хребет Ґорґан, який відмежований від хребта Лопушної-Сивулі долина потоку Бистрик з північного сходу. Хребет Ґорґан - дев'ятикілометровий хребет, який починається біля устя потоку Бистрик в Лімницю, йде через декілька верхів у південно-східному напрямку від устя Бистрика, досягши висоти 1579,7 м на вершині, на якій встановлено металеву вишку, ніде не втрачає висоту нижче 1480 м і через ряд верхів і, в тому числі - найвищий, 1599,2 м, закінчується вершиною Кінець Ґорґану 1580,1 - на старому кордоні. Лінія хребта покрита жереповищем і чорничниками, схили - жерепом, вершини - цекотами.
Від полонини Рущина, йдучи на південь старим кордоном, можна вийти на хребет Таупширка, який, починаючись у верхів'ях потоку Пляйська, тягнеться на протязі 10 км з заходу на схід і спадає у с.Бистриця (Рафайлова). Найвища вершина хребта - п.1501 м, на схід від ст.10 старого кордону. Хребет з заходу обмежений долиною Пляйськи, притоки Бертянки, басейн Тересви, з півночі - долиною потоку Салатрук, з півдня - долиною потоку Рафайловець - притоками Бистиці Надвірнянської (Чорної). По долині Рафайловця на перевал Легіонів (між долинами Бистриці Надвірнянської і Бертянки) йде Дорога Легіонів - інженерний та історичний пам'ятник часів І світової війни. На перевал Легіонів можна спуститись і просто з хребта Таупширка, по старому кордону (кордон повертає на перевал, на південь від стовбця 10.4. Хребет Таупширка весь зашитий густим жерепом, але по самій лінії хребта йде очищена до цекотів тракторна дорога, яка спускається в долину Салатрука перед селом Бистриця.
Долина потоку Салатрук обмежує з півдня 15-кілометровий хребет Негрова-Боярин-Гавор-Максимець. Починається цей хребет східніше полонини Рущина зашитою жерепом вершиною Негрова 1604, яка сідлом 1520 відділена від вершини Боярин 1675,4. Боярин на своїх південно-західних схилах спирається на полонину Коротканську, на південно-східних - на полонину Бояринську. Полониною з п.1363 Боярин відділений від г.Гавор 1551,4. За Гавором через полонини Гаворську, Жлобки, вершини Лису 1423,5, Максимець 1489 спадає в долину Надвірнянської Бистриці до сіл Максимець і Бистриця.
Від полонини між Боярином і Гавором в північно-східному напрямку відходить хребет Середній Ґрунь - вододіл притоків Солотвинської і Надвірнянської Бистриць, який , тягнучись через полонину Вівчина на полонині Станимир 1561 - у точку виходить на однойменний хребет (ця полонина і є його найвищою точкою). Хребет Станимир простягнувся між долинами обох Бистриць північніше хребта Боярина. Північніше хребта Станимир і паралельно йому між долинами Бистриць простягся хребет Чортка з найвищою точкою 1321.