Чорні Полонини
Пасмо Братківської або хребет Чорні Полонини розташований в верхів'ях р.Бистриця Надвірнянська, притоки якої Річка, Братківиць, Гропинець, Дурнинець мають джерела на північних схилах хребта, південніше с.Бистриця (Рафайлова). З півдня хребет обмежений долинами Чорної Тиси та Турбату. Протяжність лінії хребта від г.Чорна Клєва (Стеришора) 1719,3 до г.Дурня 1704,6 - 14 км. Це - бувший кордон між Польщею та Чехословаччиною. Вершини - покриті розсипами каміння. Хребти групи - сильно порослі жерепом. Вигідними місцями для ночівель на хребті є сідловина між Мокрим і Руським, де є джерела просто на хребті, на південних схилах Гропи.
Основна лінія хребта цієї групи фіксується наступними (напрям з заходу на схід) верхами і полонинами:
г.Дурня 1704,6 - сідловина 1591 - г.Гропа 1758,7 - г.Братківська Велика 1788,1 - г.Братківська Мала 1684 - сідловина 1540 - г.Руська 1677,7 - г.Мокрий (східна вершина) 1606 - сідловина 1530 - г.Чорна Клєва (Стеришора) 1719,5.
Від Чорної Клєви на північ відходить відріг до г.Плоска 1352,6, на південний схід - через г.Чорний Грунь 1486 відріг в долину Чорної Тиси. Від г.Дурня хребет продовжується на північ через полонину Пантир 1213, перевал Легіонів 1107 і з'єднується з хребтом Таупширка
Від В.Братківської на південь відходить відріг, який через перевал Околи 1203 з'єднується з масивом Свидовець на г.Татарука 1707.
Хребет Плоскої від полонини Плоска йде в південно-східному напрямку через полонину Довга 1371,3 до перевалу Яблуницький 921. Від пол.Довга в північному напрямку відходить відріг, який через перевал Столи 1154 (між долинами потоків Довжинець та Гнилиця, басейни Бистриці Надвірнянської та Пруту) виводить на полонину Крижівка в продовженні хребта Синяка.